спроволока

[sproʋolokɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Уживається в значенні «навмисно, умисно, з умислу» для позначення дії, вчиненої з попереднім наміром або з метою викликати певну реакцію.

  2. (Рідше) У значенні «навмисне провокування, підбурювання» — для характеристики дії, спрямованої на те, щоб викликати когось на конфлікт або небажаний вчинок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спроволока, р. спроволоки, д. спроволоці, з. спроволоку, о. спроволокою, м. спроволоці, к. спроволоко

Більше записів