спровокований

[sproʋokoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що став наслідком чиєїсь провокації, навмисних дій, спрямованих на викликання певної реакції, дій або конфлікту.

  2. Викликаний, зумовлений якимись обставинами або подіями, що стали приводом для чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спровокований, р. спровокованого, д. спровокованому, з. спровокованого, о. спровокованим, м. спровокованім

Більше записів