спростовність

[sprostoʋnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість твердження, теорії або гіпотези, яка полягає в можливості її емпіричного спростування (фальсифікації) шляхом експерименту або логічного аналізу; критерій науковості в філософії науки Карла Поппера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спростовність, р. спростовності, д. спростовності, з. спростовність, о. спростовністю, м. спростовності, к. спростовносте

Більше записів