справжність

[sprɑʋʒnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або стан того, що є справжнім, автентичним, не підробленим і відповідає дійсності.

  2. Внутрішня істинність, щирість, відсутність удаваності (про почуття, переживання, людські якості).

  3. У філософії — онтологічна характеристика буття, що позначає незалежне існування об’єкта або явища, його об’єктивну реальність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. справжність, р. справжності, д. справжності, з. справжність, о. справжністю, м. справжності, к. справжносте

Більше записів