Значення
-
Робити справжнім, реальним; втілювати в життя, виконувати (наміри, обіцянки, прогнози тощо).
-
Підтверджувати правдивість чогось, доводити відповідність дійсності (чуток, очікувань, припущень).
-
(заст.) Виправдовувати чиїсь сподівання, надії; виявлятися гідним довіри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я справджую, ти справджуєш, він справджує, ми справджуємо, ви справджуєте, вони справджують