справджувати

1. Робити справжнім, реальним; втілювати в життя, виконувати (наміри, обіцянки, прогнози тощо).

2. Підтверджувати правдивість чогось, доводити відповідність дійсності (чуток, очікувань, припущень).

3. (заст.) Виправдовувати чиїсь сподівання, надії; виявлятися гідним довіри.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |