Значення
-
Процес перевірки, підтвердження істинності, достовірності або точності чогось; верифікація.
-
Реалізація, втілення в життя (ідей, планів, намірів); здійснення.
-
У логіці та філософії — встановлення істинності висловлювання, теорії або гіпотези шляхом зіставлення з фактами або досвідом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. справджування, р. справджування, д. справджуванню, з. справджування, о. справджуванням, м. справджуванні, к. справджування