справджений
[sprɑʋdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що відповідає дійсності, підтверджений фактами або доказами; істинний, достовірний.
-
(У логіці) Такий, що відповідає критеріям істинності; встановлений як істинний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. справджений, р. справдженого, д. справдженому, з. справдженого, о. справдженим, м. справдженім