1. Такий, що відповідає дійсності, підтверджений фактами або доказами; істинний, достовірний.
2. (У логіці) Такий, що відповідає критеріям істинності; встановлений як істинний.
справджений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |