справчити БукваС 1. (рідко) Надати чомусь ознак справи, зробити справжнім, реальним; реалізувати, втілити в життя. 2. (заст.) Виправити, полагодити щось; надати належного стану, порядку. Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: дієслово () | ←меблево-декоративнийпрителіпатися→