справчити

1. (рідко) Надати чомусь ознак справи, зробити справжнім, реальним; реалізувати, втілити в життя.

2. (заст.) Виправити, полагодити щось; надати належного стану, порядку.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |