1. Властивість механізму, пристрою або системи, що полягає в їх здатності узгоджено та ефективно функціонувати в результаті налагодження та пристосування окремих частин; стан повної готовності та оптимальної взаємодії всіх складових.
2. Ступінь узгодженості, взаєморозуміння та ефективності спільних дій у колективі, групі людей, що досягається в результаті спільної практики та досвіду.