Значення
-
Властивість механізму, пристрою або системи, що полягає в їх здатності узгоджено та ефективно функціонувати в результаті налагодження та пристосування окремих частин; стан повної готовності та оптимальної взаємодії всіх складових.
-
Ступінь узгодженості, взаєморозуміння та ефективності спільних дій у колективі, групі людей, що досягається в результаті спільної практики та досвіду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спрацьованість, р. спрацьованості, д. спрацьованості, з. спрацьованість, о. спрацьованістю, м. спрацьованості, к. спрацьованосте