Значення
-
(про людину) Набути рис, манер або звичок, властивих пранцю (пруссу, німцю); стати схожим на пранця в поведінці, зовнішності або світогляді.
-
(переносно, розм.) Стати надто педантичним, акуратним, пунктуальним або вимогливим до порядку, на зразок стереотипного уявлення про німецьку характерність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я спранцюватіюся, ти спранцюватієшся, він спранцюватіється, ми спранцюватіємося, ви спранцюватієтеся, вони спранцюватіються