Значення
-
Який відчуває сильну потреба у вогкі, потребує пити; той, що спраг.
-
Який має сильне бажання чогось, палко прагне чогось; той, що жадає.
-
Просочений спрагою, виснажений від нестачі вологи (про ґрунт, рослини тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спраглий, р. спраглого, д. спраглому, з. спраглого, о. спраглим, м. спраглім, к. спраглий