спожиття

[spoʒɪttjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес використання матеріальних благ, продуктів, товарів, послуг для задоволення потреб людини чи суспільства.

  2. Економічна фаза відтворення, що охоплює процес використання результатів виробництва (продуктів, послуг) для задоволення особистих та суспільних потреб.

  3. Кількість чогось (енергії, води, сировини тощо), що витрачається, використовується за певний період.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спожиття, р. спожиття, д. спожиттю, з. спожиття, о. спожиттям, м. спожитті, к. спожиття

Більше записів