спотикач

1. Той, хто часто спотикається; невпевнена в ходьбі людина або тварина.

2. Переносно: перешкода, завада, труднощі на шляху до чогось, що змушує “спотикатися” або ускладнює рух, розвиток.

3. У техніці (рідко): пристрій або елемент, що призначений для уповільнення, зупинки або контролю руху чогось (наприклад, деталь у механізмі).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |