спостигтися

1. (про людину) Досягти стану духовної зрілості, мудрості, глибокого розуміння життя; стати просвітленим, прозорливим.

2. (заст. або висок.) Пізнати, збагнути, усвідомити щось глибоке або істинне; осягнути розумом.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |