спостигнутий
[spostɪɦnutɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про людину) Такий, що досяг високого ступеня духовного розвитку, просвітлення, внутрішньої досконалості; мудрий, осягнений глибоким розумінням сутності речей.
-
(перен., про думки, твори) Глибокий, проникливий, що свідчить про велику мудрість і розуміння; ґрунтовно осмислений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спостигнутий, р. спостигнутого, д. спостигнутому, з. спостигнутого, о. спостигнутим, м. спостигнутім