спостерігаючий
[spostɛriɦɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Значення
-
Той, хто здійснює спостереження, уважно стежить за кимось або чимось, часто з метою збору інформації або контролю.
-
(У міжнародному праві та політиці) Представник держави, міжнародної організації або іншої сторони, який присутній на заходах, переговорах або місіях, не беручи безпосередньої участі в прийнятті рішень або голосуванні, але маючи право слідкувати за процесом.
-
(Як складова частина власних назв організацій або посад) Спеціальна посада або статус, що передбачає функцію контролю та фіксації подій без втручання в них (наприклад, “військовий спостерігаючий ООН”).
Правопис та відмінювання
н. спостерігаючий, р. спостерігаючого, д. спостерігаючому, з. спостерігаючого, о. спостерігаючим, м. спостерігаючім