споряджений
[sporjɑdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має все необхідне для певної мети, забезпечений потрібними речами, знаряддям, озброєнням; екіпірований.
-
Обладнаний, пристосований для виконання якихось функцій, завдань (про механізм, пристрій тощо).
-
У математиці (про множину): такий, на елементах якого визначено певне відношення порядку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. споряджений, р. спорядженого, д. спорядженому, з. спорядженого, о. спорядженим, м. спорядженім