споруляція

[sporuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У біології: процес утворення спор у рослин, грибів, бактерій та деяких інших організмів, що є формою безстатевого розмноження або способом переживання несприятливих умов.

  2. У медицині та паразитології: стадія життєвого циклу деяких паразитичних найпростіших (наприклад, споровиків), коли відбувається утворення спор, оточених захисною оболонкою, для подальшого поширення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. споруляція, р. споруляції, д. споруляції, з. споруляцію, о. споруляцією, м. споруляції, к. споруляціє

Більше записів