споруджувач

[sporudʒuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа або організація, яка безпосередньо займається будівництвом, створенням певного об’єкта (споруди, будівлі, інженерної конструкції).

  2. У юридичному та технічному контексті — суб’єкт господарської діяльності (фізична або юридична особа), який виконує будівельні та монтажні роботи за договором підряду на будівництво об’єкта відповідно до заданої проектної документації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. споруджувач, р. споруджувача, д. споруджувачеві, з. споруджувач, о. споруджувачем, м. споруджувачеві, к. споруджувачу

Більше записів