споруджання

[sporudʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова споруджувати; створення, будівництво, зведення будь-якої конструкції, будівлі, споруди.

  2. Результат такої дії; те, що споруджено, побудовано (зазвичай про великі або складні об’єкти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. споруджання, р. споруджання, д. споруджанню, з. споруджання, о. споруджанням, м. споруджанні, к. споруджання

Більше записів