Значення
-
(біол.) Процес утворення спор у рослин, грибів, бактерій та деяких найпростіших організмів, що є способом безстатевого розмноження або переживання несприятливих умов.
-
(мед.) Утворення спор бактеріями (наприклад, збудниками правця, сибірки) як захисна форма існування, що забезпечує їхню довготривалість у зовнішньому середовищі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спороутворення, р. спороутворення, д. спороутворенню, з. спороутворення, о. спороутворенням, м. спороутворенні, к. спороутворення