Значення
-
(у ботаніці) Насіннєвий орган у мохоподібних рослин, що складається з коробочки, ніжки та стопи, утворюється після запліднення й призначений для вироблення та розповсюдження спор.
-
(у мікології) Спеціалізована гіфа або структура у грибів, на кінці якої утворюються спори (конидії) для безстатевого розмноження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спорогон, р. спорогона, д. спорогонові, з. спорогон, о. спорогоном, м. спорогоні, к. спорогоне