1. Створювати, породжувати щось, бути причиною появи чогось.
2. (У логіці та математиці) Отримувати, виводити один об’єкт (наприклад, висловлювання, функцію) з іншого за певними правилами.
спороджувати
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |