Древослів

Словник Української Мови

спонукнути

[sponuknutɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Схилити когось до чогось, примусити, змусити зробити щось; побудити, підштовхнути до дії.

  2. (застаріле) Викликати, породити якусь думку, почуття або стан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спонукнути, р. спонукнутів, д. спонукнутам, з. спонукнути, о. спонукнутами, м. спонукнутах, к. спонукнути

Більше записів