спонука

1. Внутрішній поштовх, мотив, причина, що зумовлює чи стимулює певну дію, поведінку або активність; стимул, імпульс.

2. (у філософії) Поняття, що позначає активний внутрішній чинник діяльності суб’єкта, спрямованої на задоволення потреби; рушійна сила.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |