Значення
-
У віршознавстві — стопа в античній метриці, що складається з двох довгих складів (— —).
-
У силабо-тонічному віршуванні — стопа з двох наголошених складів, що виникає як відхилення від метричної схеми, коли на місці ненаголошеного складa вживається наголошений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спондей, р. спондея, д. спондеєві, з. спондей, о. спондеєм, м. спондеєві, к. спондею