сполячений
[spoljɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Про людину або групу людей: такий, що набув польських культурних, мовних чи національних ознак, асимільований поляками.
-
Про мову, текст, назву тощо: такий, що набув рис польської мови, перероблений за польським зразком або запозичений з польської мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сполячений, р. споляченого, д. споляченому, з. споляченого, о. споляченим, м. споляченім