1. Дія за значенням дієслова “сполучувати” — об’єднання, з’єднання когось або чогось у єдине ціле, установлення зв’язку між кимось або чимось.
2. У мовознавстві: граматично та за змістом упорядкована група слів, що складається з головного слова та залежного від нього слова (або слів), пов’язаних підрядним зв’язком (наприклад, стійке сполучування, іменникове сполучування).
3. У математиці: кожна з можливих груп, що складаються з заданої кількості різних елементів, вибраних з певної множини, порядок елементів у якій не має значення (комбінація).
4. У техніці, механіці: пристрій або вузол, що служить для з’єднання, зчіпки окремих частин, деталей чогось (наприклад, залізничне сполучування, гнучке сполучування).
5. У транспорті: певний маршрут або рейс, що з’єднує два пункти; також сам транспортний засіб, що здійснює такий рейс.