Значення
-
Властивість слів поєднуватися одне з одним у мовленні, утворюючи словосполучення; сукупність мовних зв’язків, у які може вступати слово.
-
У лексикології — закономірна зв’язність слів, обумовлена їхніми граматичними властивостями та семантикою; здатність слова входити в певні синтаксичні конструкції з іншими словами.
-
У математиці (теорія графів) — властивість графа, при якій будь-які дві його вершини можна з’єднати ланцюгом; зв’язність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сполученість, р. сполученості, д. сполученості, з. сполученість, о. сполученістю, м. сполученості, к. сполученосте