Значення
-
Дія за значенням дієслова сполучати; з’єднання, поєднання різних елементів, частин або явищ у єдине ціле.
-
(Граматика) Службова частина мови, що виражає синтаксичні відношення між членами речення або частинами складного речення, не будучи членом речення; те саме, що сполучник.
-
(Зрідка) Те, що служить для з’єднання, зв’язку; сполучна ланка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сполучання, р. сполучання, д. сполучанню, з. сполучання, о. сполучанням, м. сполучанні, к. сполучання