спольщування

Значення

1. Історичний та культурний процес поширення польської мови, польських звичаїв, культури та самосвідомості серед представників інших етнічних груп (зокрема українців, білорусів, литовців) на землях колишньої Речі Посполитої, що часто супроводжувався переходом у католицизм та зміною ідентичності.

2. У мовознавстві — набуття словами, фразеологізмами або синтаксичними конструкціями ознак польської мови внаслідок мовного впливу; запозичення з польської мови або калькування польських мовних моделей.

Правопис та відмінювання