1. (істор.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — посадова особа, яка виконувала обов’язки військового начальника, судді та адміністратора в місті або окрузі; відповідач за спокій і порядок, комендант.
2. (заст.) Той, хто сполошив, налякав когось; тривожник.
3. (перен., рідко) Те, що викликає тривогу, занепокоєння, сполох.