Сполонізованість — властивість займенника, прикметника або дієслова мати особливі відмінкові форми (сполони), що вживаються після прийменників «у», «в», «при», «на», «о», «уві», «вві» для вираження місця, часу або обставин дії.
Сполонізованість — наявність у мові таких сполонізованих (адвербіалізованих) форм іменників, прикметників або дієслів, що функціонують як прислівники (наприклад, «вгорі», «внизу», «влітку», «вранці»).