спокутуючий

1. (дієприкметник від дієслова “спокутувати“) Такий, що спокутує (вину, гріхи, злочин тощо); пов’язаний зі спокутуванням, викупом провини.

2. (переносне значення) Такий, що виражає каяття, прощення або має на меті загладити провину; вибачливий, перепрошуючий.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |