Значення
-
У релігійному контексті — звільнення від гріха, провини або відплати за гріх через жертву, страждання чи певну дію; викуп.
-
У переносному значенні — дія або стан, що приносить полегшення, звільняє від почуття провини, каяття, моральних страждань або відшкодовує заподіяне зло.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спокута, р. спокути, д. спокуті, з. спокуту, о. спокутою, м. спокуті, к. спокуто