спокусниця

[spokusnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка спокушає, зваблює когось, здатна викликати сильне бажання або пристрасть.

  2. У переносному значенні — про щось принадне, манливе, що приваблює та може призвести до небезпеки або помилки (наприклад, спокусниця-влада, спокусниця-багатство).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокусниця, р. спокусниці, д. спокусниці, з. спокусницю, о. спокусницею, м. спокусниці, к. спокуснице

Більше записів