спокусливість

[spokuslɪʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або якість того, що спокушає; здатність викликати сильне бажання, приваблювати, зваблювати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокусливість, р. спокусливості, д. спокусливості, з. спокусливість, о. спокусливістю, м. спокусливості, к. спокусливосте

Більше записів