спочинути

1. (книжн.) Перестати жити, померти; закінчити земне існування (часто з відтінком поваги або зневаги).

2. (заст.) Зупинитися для відпочинку, знайти притулок; відпочити.

3. (перен., рідк.) Знайти спокій, умиротворення; припинитися, затихнути.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |