спочинути

[spot͡ʃɪnutɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. (книжн.) Перестати жити, померти; закінчити земне існування (часто з відтінком поваги або зневаги).

  2. (заст.) Зупинитися для відпочинку, знайти притулок; відпочити.

  3. (перен., рідк.) Знайти спокій, умиротворення; припинитися, затихнути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я спочину, ти спочинеш, він спочине, ми спочинемо, ви спочинете, вони спочинуть

Більше записів