спочилий
[spot͡ʃɪlɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який закінчив життя, померлий, покійний (про людину).
-
Який перестав існувати, діяти, закінчився (переносно, про час, явище тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спочилий, р. спочилого, д. спочилому, з. спочилого, о. спочилим, м. спочилім