1. Який закінчив життя, померлий, покійний (про людину).
2. Який перестав існувати, діяти, закінчився (переносно, про час, явище тощо).
спочилий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови