Древослів

Словник Української Мови

сплутаність

[splutɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “сплутаний“; стан, коли щось заплутане, перемішане або ускладнене.

  2. (у психології, літературознавстві) Складний, суперечливий внутрішній стан персонажа або особистості, що характеризується переплетенням різних почуттів, мотивів, ідей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сплутаність, р. сплутаності, д. сплутаності, з. сплутаність, о. сплутаністю, м. сплутаності, к. сплутаносте

Більше записів