сплітка

[splitkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що спліття — щільне переплетіння рослин, гілок, коріння; зарості, хаща.

  2. (перен.) Щільне, складне переплетіння, сплетіння чого-небудь (наприклад, подій, думок, почуттів).

  3. (перен., заст.) Інтрига, складні, заплутані стосунки між людьми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сплітка, р. сплітки, д. сплітці, з. сплітку, о. спліткою, м. сплітці, к. сплітко

Більше записів