співжилець

[spiʋʒɪlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка проживає разом з кимось у одному житловому приміщенні (квартирі, будинку, кімнаті), не будучи з нею у родинних стосунках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співжилець, р. співжильця, д. співжильцеві, з. співжильця, о. співжильцем, м. співжильцеві, к. співжильцю

Більше записів