співвойовник

[spiʋʋojoʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з кимось бере участь у війні, бойових діях або збройній боротьбі; товариш по зброї, побратим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співвойовник, р. співвойовника, д. співвойовникові, з. співвойовника, о. співвойовником, м. співвойовникові, к. співвойовнику

Більше записів