співволодіння

[spiʋʋolodinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спільне володіння майном, правами або об’єктом, коли два або більше суб’єктів (співвласників) мають однакові правомощі щодо нього, без поділу на частки або з визначенням ідеальних часток.

  2. У цивільному праві — правовий режим майна, що знаходиться у власності двох або більше осіб (співвласників), який може бути частковим (з визначенням частки кожного) або спільним (без визначення часток).

  3. У бізнесі та економіці — модель організації бізнесу або управління активами, за якої права власності та контролю належать декільком сторонам спільно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співволодіння, р. співволодіння, д. співволодінню, з. співволодіння, о. співволодінням, м. співволодінні, к. співволодіння

Більше записів