Значення
-
Жінка, яка разом з іншими особами (чоловіками або жінками) заздалегідь обговорює та планує вчинення якогось злочину, протиправного або ганебного вчинку; учасниця змови, таємної угоди з недобрими намірами.
-
Жінка, яка спільно з кимось має таємний задум, ідею або мету (часто іронічно або жартівливо); прихильниця, послідовниця чи носійка певної ідеї разом з іншими.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співумисниця, р. співумисниці, д. співумисниці, з. співумисницю, о. співумисницею, м. співумисниці, к. співумиснице