1. Спільне, узгоджене відчуття, переживання або розуміння чогось між двома чи більше особами; духовна єдність, гармонія в почуттях.
2. У музиці: гармонійне поєднання, злиття окремих звуків або голосів у єдине ціле; консонанс.
співуділ
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |