Значення
-
Спільне, узгоджене відчуття, переживання або розуміння чогось між двома чи більше особами; духовна єдність, гармонія в почуттях.
-
У музиці: гармонійне поєднання, злиття окремих звуків або голосів у єдине ціле; консонанс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співуділ, р. співуділу, д. співуділові, з. співуділ, о. співуділом, м. співуділі, к. співуділе