Значення
-
У музиці — одночасне звучання двох або більше нот, що утворює гармонійне поєднання, зазвичай в межах одного акорду, але не обов’язково повного; інтервал або акорд.
-
У поетиці та віршуванні — наголошений склад у стопі вірша, що поєднується з іншим наголошеним складом утворюючи ритмічний акцент.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співудар, р. співудару, д. співударові, з. співудар, о. співударом, м. співударі, к. співударе