співучениця

[spiʋut͡ʃɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яка разом з іншими людьми навчається в одному навчальному закладі, класі, групі або проходить навчання в одного вчителя; однокурсниця, однокласниця.

  2. У християнстві — жінка, яка разом з іншими зазнає страждань за віру або спільно з ними проходить духовний шлях; співстрадниця у вірі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співучениця, р. співучениці, д. співучениці, з. співученицю, о. співученицею, м. співучениці, к. співученице

Більше записів