співуче
[spiʋut͡ʃɛ] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Таке, що стосується міста Співуче (колишня назва селища міського типу в Харківській області України) або його мешканців; властиве чи характерне для нього.
-
Прикметник, утворений від власної назви «Співуче», що вказує на належність чи зв’язок із цим населеним пунктом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співуче, р. співучого, д. співучому, з. співуче, о. співучим, м. співучім