Древослів

Словник Української Мови

співучасть

[spiʋut͡ʃɑstʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Участь у спільному виконанні музичного твору, співпраця у створенні музики або вокального виконання.

  2. (Перен.) Спільна участь, причетність до якоїсь справи, процесу або явища; взаємодія, що призводить до спільного результату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співучасть, р. співучасті, д. співучасті, з. співучасть, о. співучастю, м. співучасті, к. співучасте

Більше записів